МЕМОРАНДУМ с подписями сторон - (скачать документ Word - 1,17 mB)

МЕМОРАНДУМ с подписями сторон - (просмотреть)

МЕМОРАНДУМ

про наміри щодо взаємного співробітництва у галузі сприяння розвитку саморегулювання підприємницької та професійної діяльності в Україні

місто Київ, 10 жовтня 2008 р.

Цей Меморандум підготовлено з метою досягнення згоди щодо середньострокових цілей розвитку та можливостей співробітництва у сфері розвитку саморегулювання підприємницької та професійної діяльності в Україні.

Стаття 1

Поступальний розвиток ринкової економіки в Україні свідчить про об'єктивну необхідність підкріплення цих процесів формуванням відповідних інститутів громадянського суспільства, які могли гармонізувати підприємницький і суспільний інтерес.

З врахуванням дискусій, що активізувалися останнім часом, про місце інститутів громадянського суспільства в правовій державі з ринковою економікою, пропонується розглядати в професійному підприємницькому середовищі такі інститути, як організації саморегулювання.

Сторони вважають за необхідне підкреслити, що в даному меморандумі сформульовані основні засади розвитку в Україні організацій саморегулювання, побудованої на основі не конфлікту інтересів, а балансу інтересів підприємців і держави.

Стаття 2

Законодавство, що існує в даний час в сфері саморегулювання, украй суперечливе і непослідовне. Не сформульовано загальне правове поняття організацій саморегулювання, не виділені єдині ознаки організацій саморегулювання, що відрізняють їх від інших громадських організацій.

Саморегулювання може дати помітний позитивний ефект лише при задіяні ним значної частини підприємців, що здійснюють види діяльності, що ліцензуються або іншим чином регулюються державою. Саме тому завдання розвитку саморегулювання підприємницьких співтовариств та введення їх в рамки єдиного закону і удосконалення профільних діючих законів видається важливим.

Стаття 3

Представники громадських організацій, які виявили бажання співпрацювати заради розвитку саморегулювання в Україні, обговорюючи перспективи реформування взаємовідносин між владою та бізнесом, перерозподілу відповідальності у галузях економіки між регуляторами та підприємцями, дійшли порозуміння з основних питань та середньострокових пріоритетів у цій сфері, які включають:

• інформаційне і методичне забезпечення нових підходів до регулювання (включаючи підготовку і поширення методичних матеріалів, навчання і консультування державних службовців, що займаються підготовкою проектів нормативних актів, роз'яснення необхідності і суті реформи регулювання підприємницької діяльності і таке інше);

• розвиток альтернативних способів регулювання ринків, саме шляхом саморегулювання;

• визначення процедур та графіку перегляду діючого регулювання;

• розробку адекватних поточній економічній ситуації в країні правил і стандартів діяльності підприємницьких або професійних співтовариств;

• створення ефективних механізмів контролю за дотриманням правил і стандартів;

• розробку і впровадження компенсаційних або страхових механізмів відповідальності своїх членів;

• підвищення відповідальності суб'єктів саморегулювання, підсилення їх зацікавленості в кінцевих результатах своєї діяльності;

• створення ефективних механізмів захисту прав споживачів, виявлення недобросовісних, некваліфікованих учасників з метою видалення їх з відповідних ринків;

• підвищення прозорості господарського обороту в Україні і сприяння зменшенню правопорушень і злочинності у сфері підприємництва.

Стаття 4

Сторони визнають необхідність проведення просвітницької кампанії про завдання, умови здійснення та переваги саморегулювання, розраховану як на широку громадськість, так і на державних службовців і бізнес. Основними змістовними акцентами подібної просвітницької кампанії можуть стати наступні:

• саморегулювання в своїх ефективних формах вигідне і бізнесу, і державі, і суспільству;

• можлива заміна надлишкового державного регулювання на саморегулювання не означає, що весь бізнес вимушений буде «увійти» в організації саморегулювання. Подібні організації не є ще одним контрольно-наглядовим органом;

• держава може і повинна відмовлятися від надлишкового втручання в економіку тоді і лише тоді, коли бізнес самостійно створює і забезпечує ефективне функціонування механізмів, що підтримують високі стандарти професійної діяльності, взаємин з клієнтами, вирішення суперечок. Якщо підприємницьке середовище не готове до додаткових зобов'язань, то і держава не може залишати без уваги певні сфери.

Стаття 5

Учасники визнають наступні умови ефективного саморегулювання:

• саморегулювання повинне реально підтримувати високі стандарти функціонування бізнесу в певній сфері, тобто мати розроблені правила та систему контролю за дотриманням цих правил і застосування санкцій. Санкції повинні реально застосовуватися до порушників і бути для них значущими.

• саморегулювання не повинне створювати перешкоди ефективній конкуренції на ринку;

• саморегулювання не повинне забезпечувати дотримання інтересів членів організації на шкоду суспільним інтересам;

• саморегулювання завжди здійснюється в рамках чинного законодавства і є легітимним;

• саморегулювання може фактично заміщати державне регулювання в певних сферах;

• норми саморегулювання можуть доповнювати і конкретизувати чинне законодавство;

• норми саморегулювання можуть посилювати вимоги до учасників ринку у порівнянні з вимогами законодавства.

Стаття 6

Домовившись щодо середньострокових пріоритетів розвитку саморегулювання, сторони беруть на себе зобов'язання дотримуватися узгоджених цілей та сприяти їх досягненню. З цією метою:

(a) здійснювати популяризацію некомерційного Інтернет-проекту «Саморегулювання в Україні» (www.sro.org.ua), зокрема, шляхом розміщення рекламного банеру на першій сторінці своїх сайтів;

(b) створити перелік тих сегментів економіки, розвиток інститутів саморегулювання в яких видається найбільш пріоритетним і виправданим з точки зору державних інтересів і готовності самих підприємницьких структур до саморегулювання в цілях ініціації розробки проектів законів в спеціалізованих галузях;

с) розвивати ділову діяльність професійних учасників ринків та підприємців за рахунок спільних зусиль, стандартизувати принципи і практику діяльності, сприяти дотриманню високих етичних стандартів представників професій та підприємців в тому, що стосується їх відношення до клієнтів і один до одного, та сприяти дотриманню законодавства серед самих членів.

Стаття 7

З метою досягнення узгоджених цілей сторони домовилися про такі наступні кроки:

а) брати активну участь у підготовці та проведенні громадських слухань, круглих столів, конференцій тощо, щодо розвитку саморегулювання.

b) проводити консультації з представниками державних органів влади (регуляторів) відносно активізації співпраці щодо розвитку саморегулювання та удосконалення профільного законодавства у цьому напрямку;

c) приймати, вдосконалювати та виконувати правила добросовісної діяльності і правила запобігання шахрайській діяльності, маніпуляціям, загалом сприяти розвитку добросовісних і рівноправних принципів роботи для захисту прав споживачів.

Сторони сприятимуть залученню інших сторін (державних діячів, Народних депутатів України, представників органів державної влади, інших організацій саморегулювання, вчених, представників ЗМІ та ін.) для підтримки здійснення заходів щодо розвитку саморегулювання в Україні.

Стаття 8

Цей Меморандум набуває чинності з моменту його підписання і діє до створення об’єднання (спілки, асоціації, координаційної ради, тощо) організацій саморегулювання та Положення цього меморандуму будуть покладені в основу програмної діяльності такого об’єднання.

Під час проведення подальших переговорів з іншими організаціями саморегулювання, які є такими за ознаками чи на підставі законодавства, до установчого засідання відповідного об’єднання до цього Меморандуму можуть долучатися інші громадські організації.

За згодою сторін до Меморандуму можуть бути внесені зміни та доповнення, оформлені у вигляді протоколів, що становитимуть невід'ємну частину цього Меморандуму.